Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 920/2103/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі його Сумської дирекції, м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 28.10.2014

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015

зі справи № 920/2103/13

за позовом прокурора міста Суми (далі - Прокурор), м. Суми, в інтересах держави в особі Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі - Управління), м. Суми,

до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі його Сумської дирекції (далі - Підприємство)

про стягнення 68 809,44 грн.,

за участю представників:

Управління - не з'явився,

Підприємства - Мєльнік О.В.,

Генеральної прокуратури України - Суходольського С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі Управління про стягнення з Підприємства 65 281,79 грн. боргу з орендної плати за період з 01.07.2011 по 01.10.2013 та 3 527,65 грн. пені, а всього 68 809,44 грн., що мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із своєчасної оплати оренди комунального майна за договором від 30.01.1998 № ФМ-309 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.10.2014 (колегія суддів у складі: Зражевський Ю.О. - головуючий суддя, судді Лиховид Б.І., Лугова Н.П.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П. - головуючий суддя, судді Івакіна В.О., Тихий П.В.), позов задоволено.

Прийняті попередніми судовими інстанціями рішення та постанова з посиланням на приписи статей 42, 256, 257 Цивільного кодексу Української РСР, статей 11, 209, 525, 526, 530, 546, 627, 628, 654, 762 і пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 181, 193, 261, 230, 232 Господарського кодексу України та статей 12, 18, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивовано укладенням Договору в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення відповідно до норм чинного на момент його укладення (1998 рік) законодавства та неналежним виконанням Підприємством зобов'язань зі сплати орендної плати.

У касаційній скарзі Підприємство просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін.

Від Управління відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Підприємства та Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- 30.01.1998 Управлінням (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено Договір, за яким орендодавець передає, а орендар приймає на умовах, визначених Договором, в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, загальною площею 113,3 м2, для розміщення 2-го відділення зв'язку;

- пунктом 8.1 Договору встановлено строк його дії з 30.01.1998 по 30.01.2018;

- 07.05.2008 сторонами узгоджено зміни № 2 до Договору, згідно з якими до Договору було внесено зміни в частині вартості об'єкта нерухомості, орендної плати та розрахунків між сторонами;

- 08.08.2011 сторонами підписано зміни № 2 до розрахунку орендної плати до Договору (додаток № 3);

- заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 01.07.2011 по 01.10.2013 складає 65 281,79 грн.;

- відповідно до пункту 4.7 змін від 07.05.2008 № 2 до Договору позивачем нарахована пеня за період з 01.06.2013 по 01.10.2013 у розмірі 3 527,65 грн.;

- право позивача на зазначене нежитлове приміщення підтверджується рішенням виконавчого комітету Ковпаківської районної ради народних депутатів від 17.06.1986 № 164 "Про оформлення права власності на житлові будинки" (п. 324), у відповідності до якого на цілий житловий будинок за адресою м. Суми, вул. Роменська, 88, Сумським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право комунальної власності за ЖЕО Ковпаківського району, що відповідає вимогам діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31.01.1966;

- у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (в комунальну власність), де в розділі "Житлове господарство" зазначено, що передачі підлягає житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду;

- рішенням Сумської міської ради народних депутатів від 14.11.1991 "Про передачу у комунальну власність міської ради народних депутатів підприємств та організацій, розташованих у м. Суми" затверджено перелік майна та підприємств, що підлягають включенню до комунальної власності, серед яких у пункті 80 визначено назване ЖЕО;

- відповідно до рішення Обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної, районної та місцевої (міст обласного підпорядкування) рад народних депутатів" затверджено розмежувальний перелік майна комунальної власності;

- на виконання зазначених рішень відповідним актом передачі Сумським облвиконкомом у комунальну власність Сумському міськвиконкому було передано в тому числі і згадане ЖЕО;

- після створення Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" управління майна комунальної власності здійснило заміну паперових реєстраційних посвідчень на нерухоме майно на Свідоцтво про право власності, видане виконкомом Сумської міської ради 01.10.2012 на нежитлове приміщення площею 113,3 м2, яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Роменська, 88, та внесене до єдиної інформаційної системи - Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Причиною виникнення спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеного позивачем боргу за Договором.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з статтею 794 ЦК України право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції з огляду на наведені ними обставини виходили з: узгодження сторонами усіх істотних умов Договору ще 07.05.2008, тобто до 01.01.2004; внесення 07.05.2008 змін № 2 до Договору лише в частині орендної плати; внесення після 01.01.2004 року змін до Договору в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів оренди, що відповідає формі вчинення Договору.

Водночас про викладення Договору в новій редакції зазначено безпосередньо в змінах до нього від 07.05.2008 змін № 2 (т. 1, а.с. 10 - 12), а також це встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 04.02.2014 зі справи № 920/2153/13 (разом із встановленням неукладеності Договору через відсутність нотаріального посвідчення згаданих змін від 07.05.2008), яке набрало законної сили, є чинним і обов'язковим для виконання.

Разом з тим як місцевим, так і апеляційним господарськими судами:

- помилково застосовано згадані приписи пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України;

- не досліджено наявних розбіжностей щодо площі об'єкта оренди - 147,2 м2 відповідно до Договору та 113,3 м2 згідно із змінами від 07.05.2008 № 2 до нього;

- не дано оцінки преюдиціальному значенню судових рішень зі справи № 920/2153/13 (зокрема, стосовно укладеності правочину від 07.05.2008).

Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі його Сумської дирекції задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 28.10.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 зі справи № 920/2103/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Палій